Перфеназин

З діючою речовиною Перфеназин це високопотужний нейролептик. Застосовується для лікування марення, галюцинацій та психозів.

Що таке перфеназин?

Перфеназин входить до групи препаратів фенотіазину. Діюча речовина була розроблена в 1950-х роках. Він з'явився на ринку в 1957 році і продавався в Німеччині як монопрепарат під торговою назвою Decentan®.

В даний час перфеназин використовується рідше, оскільки зараз доступні більш сучасні нейролептики.

Фармакологічний ефект

Перфеназин розвиває свою дію насамперед при психозах. У більшості випадків вони викликані порушенням обміну речовин у мозку. Вважається, що ці порушення є причиною підвищеної збудливості в різних областях мозку. Ці активні центри викликають, наприклад, неспокій, страхи та марення. У цьому важливу роль відіграє нейромедіатор дофамін.

Перфеназин призначається нейролептикам, які надають гнітючу дію на нервову систему людини. Це один із фенотіазинів, які мають дію класичних нейролептиків. Таким чином лікарська речовина впливає на взаємодію між різними нервовими клітинами та їх взаємозв'язки. Перфеназин діє як антагоніст дофаміну, сайти зв’язування якого блокуються ним.

Перфеназин не тільки потужний, але і діє швидко. Його дію, що гальмує дофамін, послаблює симптоми, спричинені психозом, а також нервозність і неспокійність. Експерименти на тваринах показали, що перфеназин має сильніші ефекти, ніж хлорпромазин. Нейролептичний спосіб дії можна порівняти з галоперидолом.

Якщо перфеназин застосовується у більш високих дозах, гальмуються також речовини-адреналін та гістамін, які впливають на вегетативну нервову систему. Таким чином можна зменшити рухові розлади, які є серед симптомів шизофренічного психозу.

Крім того, нейролептик впливає на послаблюючу речовину ацетилхолін. Цей нейромедіатор важливий для руху м'язів. Ефект перфеназину може зменшити посмикування м’язів, що виникає під час психотичних атак.

Завдяки впливу на ацетилхолін стимулюється також активність кишечника та надходження слини. З цієї причини препарат також вважається ефективним проти нудоти та блювоти.

Біодоступність перфеназину становить 40 відсотків, тоді як період напіввиведення плазми становить від 8 до 12 годин. Метаболізм нейролептику відбувається через печінку.

Медичне застосування та використання

Перфеназин в основному застосовується для лікування психотичних розладів, таких як гострий психоз. Нейролептик має заспокійливий вплив на сильні перепади настрою, які виникають на тлі манії, галюцинацій та марення. Вони в основному виникають через психотичний сплеск.

Перфеназин також служить для полегшення вираженого посмикування м’язів під час гострого нападу шизофренії. Шизофренія - одна з найпоширеніших форм психозу. Оскільки нейролептик також має заспокійливі властивості, його також можна вводити проти нервовості.

Перфеназин також застосовується при нудоті та блювоті, для чого його дають як альтернативу. Це означає, що інші засоби для цієї мети раніше не були ефективними.

Препарат вводять, приймаючи таблетки або краплі. Його також можна вводити у вигляді ін’єкційного розчину в ампулі. Рекомендована доза перфеназину становить від 4 до 8 міліграм, призначається до трьох разів на день. Засіб також підходить для тривалої терапії, що, однак, збільшує ризик виникнення позбавленої дискінезії.

Ви можете знайти свої ліки тут

Ризики та побічні ефекти

Застосування перфеназину може викликати небажані побічні ефекти. Найпоширенішими побічними ефектами є сонливість, безсоння, сонливість, втома, запаморочення, неспокій, дискінезія (мимовільні рухи головою), ривки язика, порушення руху, стиглість м’язів, мимовільні рухи обличчям, тремор та малорухливий спосіб життя.

Інші поширені побічні ефекти - ортостатичні порушення регуляції кровообігу, серцеві аритмії, посилене серцебиття, низький кров’яний тиск, підвищення рівня пролактину в крові, напруга в грудях, порушення менструального циклу та припливу молока, бронхіальна астма, імпотенція та оргазмічні розлади.

У деяких пацієнтів під час терапії перфеназином виникає злоякісний нейролептичний синдром, який може набувати небезпечних для життя розмірів. Помітна скутова мускулатура, серцебиття, колапс кровообігу, лихоманка, підвищений тиск і помутніння свідомості. Можливо навіть впасти в кому. На початку лікування можуть виникати м’язові спазми в руках, шиї, роті та обличчі, що в свою чергу впливає на міміку.

Якщо пацієнт має гіперчутливість до перфеназину або інших фенотіазинів, препарат не слід застосовувати. Те ж стосується гострих отруєнь алкоголем, снодійним або знеболюючим препаратом.

Лікар повинен ретельно зважити лікування перфеназином, якщо у пацієнта виражена дисфункція печінки, наявні пошкодження серця, захворювання крові та кісткового мозку, рак молочної залози, пухлина гіпофіза, ортостатичні порушення кровообігу, астма, постійні труднощі з диханням, депресія або звуження шлунка Кишковий тракт страждає. Це ж стосується наявності судом, таких як епілепсія. Якщо є надактивна щитовидна залоза, лікар повинен ретельно стежити за пацієнтом.

Якщо під час вагітності враховується перфеназин, лікареві важливо зважити переваги та небезпеку лікування. Експерименти з тваринами показали шкоду дитині при використанні діючої речовини, так що засіб слід приймати лише у виняткових випадках. Оскільки перфеназин також переходить у грудне молоко і робить шкідливий вплив на дитину, слід уникати годування груддю під час терапії.