А Пункція кісткового мозку проводиться для отримання біопсії артеріальної з метою діагностування гематологічних захворювань, таких як лейкемія, злоякісна лімфома або пламоцитома. Перед переливанням продуктів крові (донорство кісткового мозку) кістковий мозок донора піддають тесту на сумісність.
Що таке пункція кісткового мозку?
Пункція кісткового мозку проводиться для отримання біопсії артеріальної, щоб діагностувати гематологічні захворювання, такі як лейкемія, злоякісна лімфома або пламоцитома.Пункція кісткового мозку є невеликою процедурою (15 хвилин) і проводиться пункцією кісткового мозку, переважно в гребені клубової кістки або грудини (грудна кістка). Процедуру проводять під місцевим наркозом спеціальною канюлею для отримання біопсійного матеріалу.
З цієї причини цей процес пункції також називають Біопсія кісткового мозку призначений. Лікар бере невелику кількість кісткового мозку з грудної кістки (грудини) або заднього гребеня клубової кістки. У лабораторії різні клітини крові можна легко побачити під мікроскопом.
Функція, ефект та цілі
Кістковий мозок складає більшу частину клітин крові в організмі людини. За кількома винятками, воно походить з усіх клітин крові і утворюється всередині кісток. Кістковий мозок є необхідною умовою правильного утворення крові і його не слід плутати зі спинним мозком, який проходить в центрі хребта і складається з нервових канатиків. Нервові канати з'єднують нервові лінії з головним мозком. Стовбурові клітини, які ще називають бластами, є попередниками клітин крові. Ці стовбурові клітини і певна кількість зрілих клітин крові перебувають у сітках кісткової тканини.
Тому пункцію кісткового мозку слід бачити окремо від пункції спинного мозку. Медицина розрізняє три клітинні системи. Еритроцити (еритроцити) відповідають за транспортування кисню. Лейкоцити (білі кров’яні тільця) використовуються для боротьби з патогенами. Тромбоцити (тромбоцити крові) забезпечують належне згортання крові. Пункція кісткового мозку проводиться, якщо у пацієнта є підозра на хвору кровотворну систему.
Подальша перевірка може бути також проведена за допомогою біопсії кісткового мозку. Захворювання, які можна достовірно діагностувати за допомогою біопсії, - це особливі форми анемії, різні види лейкемії, при яких є захворювання лейкоцитів та зменшення кількості кровотворних клітин (аплазія кісткового мозку).
Зворотний варіант, розмноження всіх клітинних систем (поліцитемія віра) також визначається таким чином. Лікарі ідентифікують пухлини дочок деяких типів пухлин, таких як рак молочної залози та рак простати, які можуть накопичуватися в кістковому мозку. Захворювання лімфатичної системи, такі як лімфоми, також діагностуються за допомогою цієї процедури. Бажано проводити перфоративну біопсію кісток тазу, переважно на задньому клубовому гребені. У випадку пацієнтів, які отримують інтенсивну медичну допомогу, лікарі також переходять на передній клубовий гребінь. Пункція грудної кістки мозку проводиться лише у виняткових випадках, коли задній клубовий гребінь вже не можна пальпувати через надмірну вагу.
Клітини, отримані з матеріалу для збору, досліджують мікроскопічно і дають інформацію про щільність клітин та кількість окремих типів клітин (тромбоцити, білі та червоні тромбоцити). Місце проколу приклеюється пластиром. Пацієнт отримує невеликий пісочний мішок, просунутий під задню частину таза, на якому він повинен деякий час відпочити, щоб зупинити кровотечу.
Ви можете знайти свої ліки тут
➔ Ліки від болюРизики, побічні ефекти та небезпеки
Одним із напрямків гематології є взяття тканин та зразків крові з метою полегшення подальшої діагностики, оскільки лікарі отримують важливі знання з характеристики клітин тканин та аналізу компонентів крові для оцінки злоякісних захворювань. У багатьох випадках взяття крові або тканини - це перший крок у діагностиці та лікуванні багатьох ракових захворювань. Аналіз крові диференціюється за допомогою нормального зразка крові.
Лікарі можуть бачити аномально змінені клітини під мікроскопом. Під час біопсії кісткового мозку лікарі видаляють кістковий мозок із заднього клубового гребеня, оскільки в цей момент немає ризику травмувати навколишні органи. Пацієнт лежить на боці зі зігнутими ногами або у витягнутому схильному положенні. Грудина проколюється в положенні лежачи. Місце пункції дезінфікується та місцево знеболюється. Голка для проколу вставляється через шкіру та кісткову речовину в кістковий мозок. Невеликий циліндр кісткового мозку (пункційна біопсія) береться з цього місця проколу. В якості альтернативи шприц, прикріплений до прокольної голки, використовується для видалення невеликої кількості кісткового мозку коротким силовим потягом (аспірацією).
Лікарі, як правило, утримуються від проведення грудної пункції, оскільки це болючіше, ніж видалення тканини з заднього клубового гребеня. Існує більший ризик травмувати навколишні органи грудної клітки, такі як серце та легені, а також великі кровоносні судини в безпосередній близькості від пункційної голки. Заспокійливі засоби або знеболюючі засоби зазвичай не потрібні, але їх можна давати за бажанням пацієнта. Дослідження отриманого матеріалу проводиться при необхідності додатковими молекулярно-генетичними або імунологічними дослідженнями.
Якщо пухлинне захворювання діагностується пункцією кісткового мозку, то за первинною знахідкою може слідувати так звана стадійна діагностика. Сюди входять обстеження, які класифікують пухлинне захворювання або лейкемію на різні стадії. Крім фізіологічного обстеження можливі діагностичні томографії (мамографія, комп’ютерна томографія, сонографія, магнітно-резонансна томографія, ядерно-медичні огляди, ПЕТ-КТ). Ендоскопія (дзеркальне відображення), лапароскопія (лапароскопія) або ендосонографія доповнюють попередні обстеження при необхідності. Ця процедура часто проводиться в амбулаторних умовах. Лікарі радять своїм пацієнтам не піддаватись фізичним навантаженням у години після проколу та не брати активну участь у дорожньому русі протягом наступних 24 годин.
Біопсія кісткового мозку - це процедура, яка зазвичай не викликає ускладнень. Однак перед процедурою лікарі вказують на можливі ускладнення для своїх пацієнтів, які, однак, трапляються рідко. Прийом седативних та знеболюючих засобів може призвести до порушень дихальної функції. У безпосередній близькості від місця проколу можуть виникнути синці та кровотечі. Можливо травмування навколишніх органів, нервів, м’яких тканин або шкіри.