Ми пояснюємо, що таке варварство на мові та на різних прикладах. Крім того, які існують види та особливості кожного з них.
Що таке варварство?
Ми називаємо варварствами ці помилки чи неточності під час вимови чи написання слова чи фрази, або при вживанні певних іноземних слів (іноземці) ще не включено до свого власного ідіома. Це тип мовної помилки, яка зазвичай дуже поширена в говорить розмовний і популярний, але з точки зору правило Мова вважається ознакою відсутності культури чи освіти.
Термін варварство походить від слова варвар, введеного в Стародавня Греція посилатися на перська, їхні вічні суперники, мова яких була незрозуміла грекам.
Греки насміхалися над звукоподібністю»Паб, Паб«Бо саме так для них звучала вся перська мова. З часом вони створили «варварів» (barbaroi) як принизливий спосіб позначення не лише їх, а й усіх іноземців, яких вони вважали політично та соціально нижчими, тобто «людей, які погано говорять».
Термін був успадкований у мову римлян (варвар) і використовувався подібним чином за часів імперії для позначення сусідніх народів, які не розмовляли латиною.
Тому термін варварство також може використовуватися як синонім варварства або варварства: насильницький, жорстокий, нецивілізований вчинок або висловлювання. Можливо, пам’ятаючи, що саме Римська імперія в кінцевому підсумку впала від вторгнень тих народів, які були затавровані як варвари.
Але нині ми розуміємо варваризми як явище, характерне для мовлення і письма однією мовою, коли вони суперечать її синтаксичному чи граматичному порядку, тобто ідеальним нормам.
Однак не завжди можна легко відрізнити варваризми від неологізми (нові внески в мову) або іншомовні слова (позики з інших мов). З цієї причини багато варваризмів в кінцевому підсумку приймаються та включаються в мову.
Види варварства
Існують три різні типи варваризму, залежно від аспекту мови, в якій виникає помилка: просодичний (звук), морфологічний (форма) або синтаксичний (порядок). Розглянемо кожен окремо:
Прозодичний варваризм
Вони виникають, коли є зміни або неточності в способі вимови або артикуляції звуки язика. Погана вимова часто відповідає критеріям економії мови, тобто найменшим зусиллям у вимові; іншим часом до простого пороку.
Тому їх необхідно відрізняти від діалектних варіантів тієї ж мови, оскільки мова не завжди вимовляється однаково у всіх своїх громад розмовляючи.
Приклади просодичних варваризмів в іспанській мові:
- Вимовте «g” ніби це було «і”, імітуючи гучність інших мов: рік замість того, щоб крутитися.
- Не вимовляйте певні проміжні приголосні: іди чому ти пішов, злочинний на одного правопорушника.
- Вимовте «s” в кінці дієслів другої особи: ти їв бо ти їв, ти прибув замість тебе прийшов.
- Вимовляти синдром замість синдрому.
- Вимовляти tasi замість таксі.
- Вимовляти aigre замість повітря.
- Вимовляти captus замість кактуса.
- Вимовляти bited замість стейка.
- Вимовляти insepto замість комах.
- Вимовляти ви прийшли замість тебе прийшов.
- Вимовляти клейкий замість блювоти.
Морфологічні варваризми
Вони мають місце, коли зміна відбувається в самій конструкції слова як на рівні написання, так і на рівні вимови. Ось чому вони також часто вважаються орфографічними помилками і часто призводять до помилкового створення неіснуючих слів.
Приклади морфологічних варваризмів в іспанській мові:
- Використання відчинено замість відкриття.
- Використання завантажити замість завантаження.
- Використання американського замість американського.
- Використання мис замість fit, від дієслова fit.
- Використання я йшов замість гуляти, дієслова ходити.
- Використання я їхав замість I driven, дієслова to drive.
- Використання estuata замість статуї.
- Використання суворий замість суворого.
- Використання haiga замість бука.
- Використання помер замість мертвих.
- Використання дивани замість диванів.
- Використання я знаю або sepo замість того, щоб я знаю.
Синтаксичні варваризми
Вони мають місце, коли зміна відбувається в порядку термінів речення або в їх узгодженні (за родом, числом тощо).
Приклади синтаксичних варваризмів в іспанській мові:
- Вживання фрази «приблизно"Коли це повинно бути"приблизно”.
- Вживання «першого» замість «першого».
- Використання «більше краще» або «більш гірше» замість «краще» і «гірше».
- Використання «de que», де «це» відповідає (dequeísmo), як у: вона мені розповіла про що... або Я думаю про що…
- Використання «те», якщо воно відповідає «з цього» (queísmo), як у: ми розуміємо, що... абопро що ви двоє говорили?
- Використання «по відношенню до» замість «по відношенню до» або «по відношенню до».
- Налаштування дієслово мати, як у: є люди, які... або були тисячі вбивств.