- Що таке окличні й питальні прислівники?
- Приклади окличних і питальних прислівників
- Речення з окличними або питальними прислівниками
- Інші види прислівників
Пояснюємо, що таке окличні прислівники та питальні, їх функції та приклади. А також інші види прислівників.
Окличні та питальні прислівники дозволяють виразити внутрішню дійсність.Що таке окличні й питальні прислівники?
Окличні або окличні прислівники, а також питальні або питальні прислівники є двома типами прислівник існуючі в іспанській мові, тобто два типи слова модифікатори, які зазвичай змінюють або кваліфікують значення дієслова, прикметники або інші прислівники, а іноді навіть цілі речення. Його назва походить від латинського слова прислівник, що складається зі слів реклама- («Назустріч») і вербум («дієслово»).
Прислівники мають дуже невелику змінну форму та власне лексичне значення, яке зазвичай пов’язане з тим, як відбуваються речі, які виражає речення, або як їх сприймає автор. Це може означати: місце, спосіб чи час, у який відбуваються речі, або спосіб, у який їх цінують.
У разі окличних і питальних прислівників вони мають справу з тим, щоб виразити психічну чи суб’єктивну позицію відправника, тобто дозволити йому зробити вигуки або допити: висловлювання вашої внутрішньої реальності або запитання, адресовані комусь.
Тому разом із стверджувальними, заперечними та сумнівними прислівниками ці прислівники складають категорію епістемічних прислівників: тих, що виражають не зовнішню, об’єктивну і конкретну реальність, а суб’єктивну, внутрішню, мовну.
Окличні й питальні прислівники завжди наголошені; в цьому вони відрізняються від займенники родич.
Приклади окличних і питальних прислівників
Список окличних і питальних прислівників обмежений, і хоча це стосується обох випадків, вони пишуться абсолютно однаково, оскільки одне від іншого відрізняє їх інтонація та належність відповідно до вигуку чи питання. Ці прислівники:
- Запитання: що, хто, хто, як, де, коли, скільки, чому, який і який.
- Окличні: що, як, скільки, скільки.
Речення з окличними або питальними прислівниками
Нижче наведено приклади речень із питальними прислівниками:
- Де знаходиться керамічний магазин?
- Хто дав тобі дозвіл забрати мої речі?
- Скільки взуття ти купив?
- Скільки ще треба чекати?
- Хто був з тобою в автобусі?
- Як ми збираємося вирішити нашу проблему?
- Який ідеальний рецепт торта?
- Хтозна, де ці двоє.
- Як вони не хочуть, щоб я турбував.
Нижче наведено приклади речень з окличними прислівниками:
- Яка жахлива аварія!
- Скільки в світі страждань!
- Як гарно ви готуєте!
- Хто знає!
- Яку гарну картину ти намалював.
- Як нас обманюють політики, Боже мій.
- Скільки потрібно мати терпіння.
Інші види прислівників
Крім окличних і питальних прислівників, можна говорити про інші прислівникові категорії, наприклад:
- Прислівники місця. Вони вносять місце розташування або просторове відношення до змісту речення, вказуючи, де відбувається подія або де йдеться про щось. Наприклад: там, тут, там, зовні, вгору, вниз, всередині, між тощо.
- Прислівники способу. Вони виражають спосіб або спосіб, у який відбуваються дії речення. Такі як: швидко, добре, погано, краще, швидко, регулярно тощо.
- Прислівники часу. Вони вводять у речення тимчасове або хронологічне відношення, тобто вказують, коли відбувається дія. Такі як: до, після, пізніше, поки, раніше тощо.
- Прислівники сумніву. Вони вносять у речення певне відчуття можливості, невизначеності чи ймовірність, тобто висловлюють, що у емітента є сумніви щодо сказаного. Такі як: можливо, можливо, можливо, ймовірно тощо.
- Прислівники порядку. Вони виражають відношення безперервності або послідовності в сказаному, тобто вказують на те, що йде спочатку, а що йде після, або в логічному порядку, або за важливістю. Наприклад: спочатку, по-друге, потім, після тощо.
- Прислівники ступеня чи кількості. Вони виражають ступінь чогось, тобто його пропорціяабо кількість існуючих об’єктів чи посилань. Такі як: багато, мало, більше, менше тощо.
- Стверджувальні та заперечні прислівники. Вони дозволяють емітенту підтверджувати або заперечувати щось із сказаного, повністю або частково, таким чином виражаючи ступінь його згоди з тим, що було сказано. Наприклад: де, коли, як, що, хто тощо.